Братцы и сестры, хоцца я вам поведать историю, которая случилась со мной на днях. И так, стою я в своем законном ровном магазине, и тут звонит Андрюша, нарик номер один, и говорит: "Братан, давно я тебя не видел, можно у тебя закладку метадона прикупить?". А я не против, понимаешь, ведь сам знаю, как это - отвиснуть.
Я живу, достойно зарабатываю, и могу позволить себе пустить парики на качельную детскую площадку. Но надо быть аккуратным, чтобы не загонять нос в иллюзорные сны. Ведь нариком быть - это все-таки подвиг.
И так, я встречаюсь с Андрюхой, на нашем обозначенном месте, и он достает клад с метадоном. Между нами лежит ровный магазин, который я достаточно долго проверял. На всякий случай, конечно. Решили пойти на детскую площадку, чтобы настоящую радость почувствовать.
Вот мы и нашлися на качелях, готовые пустить парики. Я беру дозу в руки, и начинаю медленно приближать ее к носу. И тут начинается самое интересное - пускать парики.
Когда я наконец-то отвис, я понимаю, что мир вокруг меня стал другим. Все эмоции и ощущения настолько яркие и реальные, что я словно попал в другую реальность. Каюсь, детская площадка - это что-то нереальное, особенно когда ты увидел ее через призму наркотиков.
Я начинаю вертеться на качелях, ощущая свободу и безудержное счастье. Каждый качельный размах приносит мне новые впечатления и эмоции. И в это время я забываю о всех проблемах и стрессах, которые свалились на меня в повседневной жизни.
Конечно, я понимаю, что моя навязчивая потребность в наркотиках загоняет меня в угол. Но на данный момент это единственное, что помогает мне отвиснуть от реальности и погрузиться в мир беззаботных наслаждений.
| Плюсы |
Минусы |
| Ощущение свободы |
Зависимость |
| Высокий настрой |
Угроза здоровью |
| Эмоциональное удовлетворение |
Социальная изоляция |
Каждый раз, когда я нахожусь на детской площадке, я понимаю, что это мое место, где я могу настоящего себя почувствовать. Здесь я не загоняюсь в обществе, здесь я просто счастлив. Постепенно я осознаю, что ловушка закладок и потребности сжимает меня все сильнее. Я понимаю, что надо остановиться, что надо найти новый путь для удовлетворения своих потребностей.
И пусть жизнь после отвиса будет не такой яркой и насыщенной, но она будет настоящей. Я буду искать свое счастье в других вещах, которые не приведут меня к разрушению и зависимости.
Мораль этой истории, братцы и сестры, в том, что никогда не стоит теряться в мире закладок и наркотиков. Всегда найдется альтернатива, которая поможет нам испытать настоящую радость и счастье в этой жизни.
Ну а я пока что пойду поищу свой путь и попытаюсь загонять свои демоны в угол, чтобы стать лучшим версией себя. Помните, братья и сестры, никогда не откажитесь от своей настоящей жизни ради мимолетных наслаждений, которые постепенно уводят вас в пропасть зависимости.
Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.
Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.
Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.
Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!